Медичний вісник

Про здоров’я ваших діток дбає сестра медична сестра –

Северіна Марина Петрівна

 

 

 

 

Перша медична допомога в умовах війни

Існують загальні правила, яких варто дотримуватись, надаючи першу медичну допомогу в умовах війни.

• Перш за все, якщо доведеться надавати допомогу потерпілому, потрібно оглянути місце події та оцінити, наскільки безпечно навколо і чи є хтось поруч, хто може допомогти.
• Якщо місце є безпечним для вас, але може становити загрозу для постраждалого – постарайтеся перемістити його в безпечне місце.
• Якщо ж ви бачите, що місце події становить загрозу для вас і ви не можете допомогти – спробуйте викликати медиків і екстрену допомогу.
• Якщо загрози довкола немає – приступайте до огляду потерпілого.

                                     Перша медична допомога при опіках

Директор центру регенеративної медицини Володимир Веремчук зазначає, що опіки – досить поширене поранення зараз.

“Якщо біля вас людина з ураженням шкіри, потрібно:

• негайно зупинити контакт із джерелом опіку та обробити рану прохолодною водою чи водою кімнатної температури,
• зняти з ураженого місця каблучки, годинники, ремінці, але не чіпати речей, які вже прилипли до шкіри, та прикрити рану стерильною пов’язкою”, – коментує Володимир.

Щоб зменшити інтоксикацію та уникнути зневоднення потерпілому також варто випити води й, за потреби, знеболювальне. Якщо є можливість або необхідність, потерпілого треба направити до медиків.

Володимир Веремчук наголошує, ні в якому разі не можна при опіках використовувати:

• олію,
• сметану,
• листя алое.

Опік потрібно прикрити стерильною пов’язкоюФото: www.pexels.com

Допомога при хімічних опіках

• Перш за все потрібно викликати швидку медичну допомогу.
• Якщо є рукавички та захист для очей – одягти перед наданням допомоги, а після надання – одразу зняти.
• Зняти забруднений одяг із потерпілого.
• Змити хімічні речовини протягом 20 хвилин під проточною чистою водою кімнатної температури.
• Якщо є прикраси на ураженій ділянці, потрібно негайно зняти, поки тканини не почали набрякати. Якщо зняти неможливо, то не можна намагатися їх зрізати.
• Якщо хімічна речовина потрапила в очі, то промити їх теплою проточною водою від носа до вуха протягом 20 хвилин. Якщо уражене лише одне око, під час промивання важливо не забруднити неуражене око.
• Якщо постраждалий втратив свідомість потрібно розпочати серцево-легеневу реанімацію (30 разів натиснути двома долонями в середині грудної клітки на глибину 5-6 см із частотою 100-120 компресій на хвилину).

Перша допомога при термічних опіках

• Припинити дію високої температури на постраждалого, зняти одяг, що тліє.
• Зняти прикраси, які є на ділянці опіку.
• Обробити рану прохолодною водою або водою кімнатної температури.
• Викликати швидку за номером 103.
• Забезпечити постійний нагляд постраждалого до приїзду швидкої.
• Зібрати за можливості інформацію щодо обставин опіку і передати медикам.
• Якщо постраждалий втратив свідомість, розпочати серцево-легеневу реанімацію (30 разів натиснути двома долонями в середині грудної клітки на глибину 5-6 см із частотою 100-120 компресій на хвилину).

Що не можна робити при опіках:

1. Накладати лосьйони, мазі, жир або лід до опіку.
2. Торкатися пошкодженої ділянки.
3. Проколювати міхури.

Перша медична допомога при пораненнях і кровотечах

• Перевірити свідомість, дихання потерпілого, наявність сильних травм та кровотечі. Викликати швидку і, поки вона їде, контролювати та підтримувати дихання та кровообіг потерпілого.
• Якщо дихання відсутнє, необхідно провести серцево-легеневу реанімацію. Для цього потрібно 30 разів натиснути двома долонями в середині грудної клітки на глибину 5-6 см із частотою 100-120 компресій на хвилину.
• Для проведення наступної реанімації потрібно переконатися, що потерпілий на твердій поверхні. Реанімація полягає в тому, щоб затиснути пальцями ніс потерпілого і зробити два вдихи рота до рота протягом 5 секунд, якщо у вас є маска-клапан або інші захисні засоби. Якщо їх немає, то можна проводити лише натискання. Це потрібно робити до приїзду екстреної допомоги або до тих пір, поки дихання не відновиться.
• Якщо у потерпілого поранення із кровотечею – треба її якнайшвидше зупинити. Натисніть на рану. Якщо кровотеча порівняно слабка, потрібно накласти на рану чисту тканину і зафіксувати ще одним шматком тканини або бинта.
• Якщо сильна кровотеча – накладіть не розмотаний бинт або складений з тканини валик, щоб посилити тиск на рану, далі зафіксуйте його. Якщо ви робите перев’язку на руку чи ногу, слідкуйте за пальцями. Послабте її, якщо пальці починають німіти або поміняють колір. Спостерігайте за пораненим до приїзду медиків.

Кровотечу треба якнайшвидше зупинитиФото: www.pexels.com

Перша медична допомога при артеріальній кровотечі

Артеріальна кровотеча є небезпечною. З пошкодженої артерії швидко тече яскраво-червона кров, що пульсує, а при пошкодженні великих артерій кров може бити фонтаном, уривчасто.

Під час надання першої допомоги:

• потрібно підняти кінцівку, якщо немає переломів,
• накласти джгут вище місця пошкодження,
• якщо джгута немає, притиснути пальцями артерію вище пошкодженої ділянки, у точці пульсації.

Перша медична допомога при внутрішній кровотечі

Як зрозуміти, що це внутрішня кровотеча:

• шкіра потерпілого блідне,
• у нього спостерігається запаморочення, непритомність,
• виступає холодний липкий піт,
• поверхневе дихання,
• частий слабкий пульс.

Як допомогти потерпілому:

• викликати швидку допомогу,
• надати потерпілому положення напівсидячи,
• забезпечити повний спокій,
• прикласти холодний компрес або лід до місця кровотечі.

Перша медична допомога при переломах

Що таке перелом та які є види

Перелом – це раптове порушення цілісності кістки. Він буває відкритим й закритим.

Відкриті переломи – це переломи, при яких є відкрита рана в місці перелому. Такі переломи можуть являти собою загрозу для життя людини внаслідок:

• розвитку шоку,
• крововтрати,
• інфікування.

При відкритих переломах транспортування потерпілого в медичну установу проводиться на ношах у положенні лежачи на спині.

Закриті переломи – це переломи, при яких відсутня рана в місті перелому.

Характерні ознаки перелому

1. Біль, що підсилюється при будь-якому русі й навантаженні на кінцівку.
2. Припухлість.
3. Патологічна рухливість у місці перелому.
4. При відкритих переломах можуть спостерігатися кісткові уламки в рані.
5. Переломи кінцівок супроводжуються їх скороченням і викривленням у місці перелому.
6. Поява набряклості й синця.
7. При переломах кісток черепа можлива кровотеча з вух.
8. При переломах ребер – болючість при диханні та характерний хруст у місці перелому при дотику.

При переломі кінцівку потрібно обов’язково зробити нерухомоюФото: www.pexels.com

Перша медична допомога при відкритих переломах

• Зупинити кровотечу, обробити краї рани.
• На рану накласти стерильну пов’язку.
• Дати знеболювальний засіб.
• Зробити кінцівку нерухомою.

Перша медична допомога при закритих переломах

• Зробити кінцівку нерухомою.
• Дати знеболювальні засоби й покласти щось холодне.
• Доставити потерпілого в медичну установу.

Кульове поранення: перша медична допомога

Перш за все при наявності кульового поранення потрібно оцінити пульс постраждалого та перевірити наявність дихання і чи при свідомості взагалі людина.

Якщо ж стало зрозуміло, що постраждалий без свідомості – переведіть його у положення лежачи на боці.

Не забудьте перевірити, чи не запав язик – необхідно відкрити потерпілому рот і висунути вперед нижню щелепу або фіксувати висунутий назовні язик потерпілого.

Як надати першу допомогу?

• Обробити шкіру антисептиком навколо отвору. Це може бути, наприклад, розчин йоду діамантового зеленого, 70% спирт, розчин хлоргексидину.
• Знеболити (налбуфін, кеторолак, дексалгін, анальгін внутрішньом’язово).
• Накласти асептичну пов’язку на вогнепальну рану, бажано використовувати стерильний перев’язувальний пакет.
• Зупинити зовнішню кровотечу (пов’язка, що здавлює, накладання джгута).
• Зробити кінцівку нерухомою.

Що робити при панічних атаках

Під час війни людина переживає багато емоцій, одною з найсильніших емоцій є страх. Іноді він може ставати неконтрольованим та переростати в приступ панічної атаки.

Серед симптомів панічної атаки:

• запаморочення;
• нудота;
• тремор;
• розлади кишківника;
• тахікардія;
• нестача повітря;
• тривога;
• страх смерті;
• біль в грудній клітці.

Перша допомога при панічній атаці

1. Зрозуміти, що від панічної атаки людина не помирає, не виникає інфаркт.
2. Заземлитись (ногами стати на підлогу/сісти на стілець/руками опертись об стіну).
3. Почати рахувати від двадцяти до нуля.
4. Почати розглядати предмети навколо, наприклад, називати предмети одного кольору.
5. Пити воду маленькими ковтками.
6. Взяти смоктальну цукерку.
7. Дихати по квадрату (4 секунди вдих, 4 затримка, 4 видих, 4 вдих) і так по колу.

Під час панічної атаки людина думає, що помираєФото: www.pexels.com

Як відрізнити панічну атаку від тривоги?

Практичний психолог Євген Садика зазначає, що часто підвищену тривогу плутають із панічною атакою. Проте під час підвищеної тривожності немає соматичних проявів. А найголовніша відмінність панічної атаки від тривоги: людина, яка переживає панічну атаку, думає, що вона помирає.

“Панічна атака має тенденцію до повторення та посилення, оскільки тепер кожен сигнал тіла, схожий на той, що був пережитий під час минулої панічної атаки, інтерпретується як її можливий новий початок, що спричиняє зростання тривоги, за цим – зростання фізіологічних реакцій.

Тривога поширюється дедалі більше, досягаючи незабаром рівня панічної. Так панічна атака сама стає емоційною травмою і викликає довготривалі та короткочасні наслідки, характерні для таких травм”, – коментує Євген.

Він надає також рекомендації, що робити, якщо відчуваєте, що насувається панічна атака:

• виконати будь-які відомі дихальні техніки, що вимагають усвідомленості та концентрації,
• використати ароматичні олії, що розслабляють,
• увімкнути спокійну музику,
• знайти річ із дитинства з яскравим спогадом (фотографія, листи або листівки від близької людини, м’яка іграшка),
• зайнятися тим, що викликає концентрацію увагу та відволікає (кубик Рубіка, кросворд, комп’ютерні ігри, книжки-розмальовки).

Щеплення   АКДП все, щоповинні знати батьки про вакцину

     На сьогоднішній день багато батьків відмовляються від вакцинації, коментуючи свою незгоду на дитячі щеплення тим, що вони дуже небезпечні для здоров’я малюків. Щеплення АКДП відноситься до найбільш спірним. Мами і тата не впевнені, що ця щеплення так необхідна. Однак варто піддавати перевірці дитячий організм, адже зіштовхнувшись з небезпечними захворюваннями, від яких захищає АКДП, немає впевненості, що він зможе дати їм відсіч. Так чи варто довіряти цій щеплення? Давайте спробуємо розібратися.

АКДП – що це?

Вакцина АКДП призначена для попередження особливо небезпечних форм таких поширених хвороб, як коклюш, правець, дифтерія. А розшифровуватися вона, як «адсорбована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина». Закордонним замінником є Інфанрікс.

Для чого потрібна щеплення АКДС?

     Дифтерія, правець і коклюш – гострі захворювання, які носять інфекційний характер. Вони протікають досить складно, та і лікування вкрай важкий і тривалий. Дифтерія і коклюш – це інфекції, які передаються повітряно-крапельним шляхом. Крім цього вони можуть спровокувати справжню епідемію, тривалість якої становить від двох до чотирьох років.

    Дифтерія супроводжується інтенсивним набряком глотки і гортані, істотним збільшенням лімфатичних вузлів і серйозною інтоксикацією всього організму. Ці симптоми можуть призвести навіть до летального результату. Крім того, великий ризик виникнення паралічу, збоїв в роботі серця, центральної нервової системи, а також нирок.

    При коклюші спостерігаються часті приступи спазматичного кашлю характеру. Такий кашель може зберігатися тижнями, заважаючи нормальній життєдіяльності. Велика ймовірність розвитку пневмонії, пошкодження мозку і виникнення судом. Особливу небезпеку захворювання становить для дітей до двох років.

    Однак у першу чергу вакцина АКДП є профілактичним заходом правця, який з усіх перелічених недуг вважається самим критичним для життя дитини. Правець передається контактним шляхом. Захворювання розвивається, коли збудник проникає до ушкоджених тканин, до яких не надходить кисень. Обумовити правець можуть поранення, обмороження, замети, опіки, уколи всілякими колючками. У немовлят правець може виникнути в результаті обрізання пуповини за допомогою нестерильних інструментів.

    Збудник виробляє токсин, який атакує нервову систему і провокує появу судом і напруги в абсолютно кожної м’язі тіла. Хворий нагадує «дугу», у нього спостерігається сильне потовиділення, а щелепи змикаються так, що їх неможливо нічим розтиснути. При цьому сильно піднімається температура тіла – вона може досягати позначки в 42 градуси. Проте найстрашнішим є той факт, що при цьому відбувається порушення функцій організму, включаючи дихальну і глотательную. Велика ймовірність коми або паралічу серця. У більшості випадків хвороба закінчується трагічно – смертю. І навіть найсучасніше лікування не може гарантувати позитивного результату.

    Якщо людина не щеплена, перебіг цих захворювань непередбачуваний. Якщо ж щеплення АКДП була зроблена, то організм може навіть і не помітити інфекцію або захворювання пройде досить легко і без наслідків. Саме тому ВООЗ рекомендує робити дану щеплення всім дітям без винятку.

Небезпечне захворювання кір: відмова від щеплення і його наслідки

     Останнім часом ситуація навколо щеплень загострюється. У засобах масової інформації описуються страшні ускладнення після такої медичної процедури, включаючи навіть летальні випадки. Треба сказати, що людство ще не придумало нічого, що могло б захистити його від важких недуг. У рідкісних випадках при проведенні процедури виникали страшні наслідки. Подібні ситуації змушують батьків задуматися про необхідність щеплення для дітей грудного віку. Проте невакцинованих дуже складно влаштувати в дитячий садок, тому основна частина батьків сприймає процедуру як належне. І все ж знаходяться ті, хто пише відмова від щеплення. Закон в цьому випадку на боці батьків. Звичайно, дитину можуть не взяти в дитячий сад, але це все ж не так погано, як загроза здоров’ю. Проте варто поглянути на це питання і з іншого боку. Наприклад, якщо дитині не проводилась вакцинація від кору, він цілком може заразитися цим важким захворюванням. Вірус зберігається в приміщенні протягом двох годин. Нещеплені діти практично всі хворіють на кір.

     Симптоми: У захворівшої дитини підвищується температура, з’являється кашель, сльозотеча, нежить, кон’юнктивіт. Всі ці ознаки бувають і при ГРЗ, але через 2-3 дні виникає висип на обличчі, голові, за вухами. Це важке захворювання з ускладненнями. Приймаючи рішення написати відмову від щеплення, треба знати про нього все. У дітей після народження зберігається імунітет. Якщо мама раніше хворіла на кір або ж прищеплювалася від цього захворювання, дитина протягом півроку не захворіє. Кір – це досить важке захворювання з такими ускладненнями, як втрата слуху і зору, отит, пневмонія і навіть розумова відсталість. Також при цій хворобі високий рівень смертності. Тому відмова від щеплення може з’явитися причиною летального результату.

     Перебіг захворювання: Прихований період інфекції – 9-11 днів. Ще на цій стадії можуть проявитися перші симптоми кору. У початковому, що не є специфічним періоді з’являються білясті цятки на слизовій щік, твердого та м’якого піднебіння, кон’юнктивіт. Також посилюється кашель і нежить, підвищується температура. Виникає висип на різних ділянки тіла в суворій послідовності. Спочатку вона охоплює обличчя, шию, тулуб, стегна, руки, стопи, гомілки. Плями неправильної форми зосереджені найбільше на обличчі, шиї і грудній клітці. В даний час відзначається зниження захворюваності на кір. Відмова від щеплення, якщо він буде набувати масового характеру, може змінити ситуацію не в кращий бік.

     Щеплення: Вакцинація проти кору проводиться дітям, які досягли 12-15 місяців. Друге щеплення роблять в 6 років. Імунітет зберігається протягом 25 років.

 Іноді після вакцинації спостерігаються такі реакції:

– висока температура;

–  кон’юнктивіт;

–  нежить;

–  кашель;

– блідо-рожевий висип.

     Всі ці явища зникають через 3 дні. Однак бувають і ускладнення, які призводять до алергічних реакцій, ураженням  нервової системи, судом. Іноді зустрічається і тромбоцитопенія. У разі забруднення відкритої ампули золотистим стафілококом може з’явитися синдром токсичного шоку, який здатний привести до летального результату.

     Висновок :Ускладнення, які бувають після вакцинації, іноді лякають людей. Зваживши всі «за» і «проти», вислухавши думку медиків, батьки приймають рішення щодо того, робити щеплення чи відмовитися від нього. Формально закон на стороні батьків, проте в реальному житті без щеплення  дитину не беруть до дитячого закладу. І це цілком виправдано, оскільки відсутність щеплення  може призвести до масового карантину.

     Шановні батьки, не вірте людям, які досить часто не є професіоналами, і які агітують Вас проти вакцинації.

     Вони на дають собі звіту, яке лихо може спіткати людей внаслідок не тільки повної, а навіть часткової відміни проведення щеплень. Діти і навіть дорослі знову почнуть масово хворіти на дифтерію, кір, поліомієліт та інші „керовані” інфекції і не всі вони після цього залишаться живі та здорові. Варто зауважити, що чим старше є людина, тим важче вона переносить будь-які хвороби, особливо інфекційні і тим частіше розвиваються ускладнення. Пам’ятайте, що в Україні використовуються лише безпечні та ефективні вакцини. Робіть щеплення собі і своїм дітям бо тільки так Ви можете запобігти інфекційним захворюванням.

 

ЯК НЕ ЗАХВОРІТИ В ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ

  З точки зору медицини, віддавати дитину в дитячий дошкільний заклад треба або в 3 місяці (як це відбувалося 30 років тому, коли мами майже відразу виходили на роботу), або в 4,5 роки. На перший варіант навряд чи хто-небудь сьогодні погодиться. Тому розберемо другий варіант, який є кращим.

   У чому, власне, головна небезпека?У зануренні вашої домашньої дитини в агресивне вірусно-мікробне середовище, яке, до того ж, кожні 3-4 тижні оновлюється. Для того, щоб протистояти цьому середовищу, потрібно мати добре працюючу імунну систему, яка дозріває більш-менш до зазначеного терміну. ​​

  Крім цього (і це дуже важливо) дитина до цього часу дозріває для психологічної роботи з нею – ви можете переконати її в необхідності вашого вчинку, та й вона сама тягнеться до однолітків, шукає спілкування. Дитячий сад швидше стане для неї джерелом позитивних емоцій, що саме по собі сприяє боротьбі з інфекцією.Дитина постійно плаче, знаходиться в стані стресу від розлуки з батьками – відмінна здобич для вірусів і мікробів.

 Але чи можна що-небудь зробити, якщо необхідно віддати дитину в дитячий заклад раніше? Думаю, що так.

  У першу чергу хочеться сказати про загартовування. Адже тривале перебування дитини на свіжому повітрі, чисте і прохолодне повітря в кімнатах, бігання босоніж по підлозі і т. д. – повинні увійти в життя вашої дитини якомога раніше, тим більше якщо ви заздалегідь знаєте, що їй належить рано піти в дитячу установу.

  Ще одна важлива деталь – привчайте, наскільки можливо, свою дитину до контактів з іншими дітьми (запрошуйте їх у гості, спілкуйтеся на дитячих майданчиках і т.д.). Малюк отримує психологічний досвід – і одночасно тренується його імунна система.

 Нарешті, існує і медикаментозний метод зміцнення імунітету, своєрідні щеплення проти вірусів і мікробів, найчастіше викликають респіраторно-вірусні захворювання – головний бич дітей, що пішли в дитячий заклад. До таких препаратів відноситься, наприклад, Рибомуніл, IRS-19 та ряд інших.

 Головна особливість цих препаратів полягає в тому, що вони містять ДНК мікробів і вірусів та їх оболонок, що викликають утворення як негайного, так і відстроченого імунітету. На відміну від багатьох інших імуномодуляторів подібні препарати нешкідливі, тому що підвищують опірність організму до вірусів і мікробів природним чином.

  Існують і інші маленькі хитрощі промивання носоглотки дитини 0,85-1% розчином кухонної солі після приходу з дитячого закладу, змазування зовнішніх відділів носових ходів оксоліновою мазю, вітамінізація організму.

 І ще одне. Якщо дитина все-таки захворіла, не тримайте її у будинку 3-4 тижні. Досить кількох днів. Адже за місяць в дитячому колективі з’являться вже інші віруси і мікроби, перед якими ваша дитина беззахисна, і можливий новий спалах хвороби.

Однак якщо респіраторні захворювання протікають важко, ускладнюються астматичним синдромом, якщо загострюються хронічні захворювання, подумайте, чи варте відвідування дитячого садка, подальших проблем зі здоров’ям.

 

Як говорити про короновірус-19 з маленькими дітьми

coloring book