Рекомендації логопеда

 

 

10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

• Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.
• Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.
• Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть «Що він робить?» замість «Він грає?»
• Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.
• Слухайте звуки і шуми. Запитайте «Що це?» Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.
• Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.
• Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.
• Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить «м’яч», послідовно навчите її говорити «Великий м’яч», «Тетянин м’яч», «круглий м’яч» і т.д.
• Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.
• Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона «сама заговорить».

Взаємодія вчителя-логопеда, вихователя і батьків —

запорука успішної корекційної роботи з дітьми, які мають вади мовлення.

Вади звуковимови з проявами недорозвинення фонематичного сприймання найбільш поширені у дошкільників. Якщо ці вади не пов’язані з вадами слуху, з тяжким недорозвиненням у дитини лексич­ної та граматичної систем, їх визначають як дислалію або ФФНМ (фонетико-фонематичний недорозвиток мовлення).

Такі дефекти спричинені функціональною незрілістю мовлен­нєво-рухового аналізатора і недостатнім слуховим контролем влас­ного мовлення, а також анатомо-фізіологічними дефектами мовлен­нєвого апарату. При цьому спостерігається неправильна вимова зву­ків, порушення мовленнєвого дихання. Зазвичай ці порушення су­проводжуються відхиленнями у формуванні фонематичних функцій (фонематичного сприймання, уявлень, звукового аналізу).

Для подолання мовленнєвих вад  корекційно-педагогічна робота спрямована в таких напрямах:

1.Підготовка артикуляційного апарату до формування артикуляційних укладів:

Ø       корекція мовленнєвого дихання і голосу;

Ø       розвиток артикуляційних рухів та певних особливостей якості цихрухів — їх сили, точності, координованостї, синхронності;

Ø       розвиток кінестетичних відчуттів.

2.Корекція дефектів звуковимови:

Ø       постановка звуків та їх автоматизація;

Ø       диференціація звуків;

Ø       розвиток самоконтролю;

Ø       формування активного самостійного спілкування.

3. Корекція фонематичного розвитку:

Ø       формування звукових образів слів;

Ø       розвиток фонематичного аналізу.

4. Удосконалення навичок граматично правильного мовлення:

Ø     диференціація предметно-синтаксичного значення грама­тичних морфем;

Ø     формування навички їх практичного виокремлення;

Ø     формування спрямованості уваги на граматичне оформ­лення мовлення;

Ø     формування уміння вживати різні типи синтаксичних кон­струкцій речення;

Ø     розвиток трансформаційних синтаксичних операцій.

5.Розвиток активної пізнавальної діяльності, невербального
мислення, пам’яті, уваги, зорового гнозису.

Процес корекційної роботи має коригуючий і розвивальний характер.Удосконалюється усне мовлення дітей, та інтелектуальний розвиток, використовється система фонетичних та мовленнєвих вправ. Діти, виконуючи вправи, практично засвоюють чітку звуковимову, лексику та гра­матику.

Корекційно-педагогічна робота будуєтьсяв ігровій формі за принципом «від простого до складного» і спрямовуємо на позитив­ний результат.

 

 

«Граємо по дорозі в садок»

Сучасні умови життя, на жаль, не дозволяють батькам приділяти досить часу своїм дітям. Заробляння грошей, створення стабільності в сім’ї є пріоритетним завданням дорослого населення нашої країни. Швидкий темп життя, брак вільного часу віддаляють батьків від дітей. Звичайно, було б просто чудово, якби мами і тата більше спілкувалися з дітьми, частіше б грали в спільні ігри. Дуже цінний досвід сімей, де незважаючи ні на що збереглися традиції спільних вечерь, настільних ігор, перегляду та обговорення телепередач і дитячих фільмів. 

А що ж робити, якщо дійсно немає достатньо часу для спілкування з дитиною, і вже тим більше для спільних ігор?

  Враховуючи той момент, що спілкування батьків з дітьми відбувається переважно по дорозі у дитячий садок і ввечері додому, пропоную вам кілька варіантів ігор, які не вимагають спеціальних педагогічних знань і допоможуть вам провести кілька дивовижних хвилин поруч з вашим малюком. Прогулянка – ідеальний час для спілкування з донечкою чи синочком. Ніхто не відволікає маму від дитини розмовами, не треба бігти на кухню, до пральної машини, телефону. Найближчі півгодини-годину ви нікуди не поспішаєте. Пограйте з малюком, згадайте своє дитинство, свої улюблені ігри. Спілкування – запорука розуміння. А адже так важливо навчитися розуміти один одного!

  Найкраще розвивати мовні навички у вільному спілкуванні з дитиною, у творчих іграх. Діти, захоплені задумом гри, не помічають того, що вони вчаться, хоча їм доводиться долати труднощі при вирішенні завдань, поставлених у ігровій формі. 

  Більшість ігор на вулиці не вимагають спеціального обладнання і підготовки, однак розвивають моторику, слухову і зорову увагу, мислення, словниковий запас і зв’язне мовлення. 

«Вивчаємо травичку і квіти»

Спільно з дитиною роздивляйтесь зростаючу травичку, відзначайте, що вона зелена, маленька. Знаходьте перші весняні квіти, називайте їх. Не вимагайте запам’ятовування назв рослин! Якщо ви самі будете вживати ці найменування в мовленні, дитина спочатку почне співвідносити словесне позначення з конкретною квіткою, а потім самостійно назве її.

Розгляньте квітку. Покажіть стебельце, листочки, пелюстки. Понюхайте квіточку.

Зверніть увагу дитини на квіти, що ростуть в квартирі, на дачі. Дозвольте їй полити, обприскати рослини.

У розмові з малюком використовуйте не тільки пряме запитання «Що це?» частіше задавайте непрямі запитання: «Чим ми будемо поливати рослини?», «У що ми поставимо квіти?» …..

Якщо дитина відповіла неправильно, підкажіть правильний варіант: «Ми будемо поливати рослини водою», «Ми поставимо квіти у вазу». Закінчення іменників і прикметників можна вимовляти чітко, перебільшено, щоб дитині було легше засвоювати граматичні категорії.

Спільно з дитиною роздивляйтесь які дерева ростуть навколо, згадуйте їх назви.

Розгляньте стовбур дерева, гілки, листя, коріння.

Розкажіть, якими вони бувають: високими, низькими, маленьким, товстими, кривими…

Візьміть листочок, розгляньте його, подуйте на нього, поспостерігайте, як він падає, кружляє.

Порахуйте дерева, що ростуть по дорозі, чітко промовляючи закінчення іменників.

Згадайте, якими вони бувають навесні, влітку, восени, взимку.

 

«Спостерігаємо за транспортом»

Порахуйте, скільки автомобілів, автобусів, тролейбусів зустрілося вам по дорозі.

Розкажіть, якими вони бувають?

Як їх можна назвати одним словом? (транспорт)

Згадайте скільки дверей, коліс у автобуса.

Який вид транспорту ви ще знаєте? (водний – човник, пароплав.., повітряний – літак…, наземний – машина, велосипед….)

 

«А будинки бувають різні…»

Розгляньте будинки навколо вас. Які вони бувають?

Дерев’яні, цегляні, одноповерхові, п’ятиповерхові…, високі, низькі, красиві і ….

Згадайте, на якому поверсі ви живете?

Скільки поверхів над вами, під вами?

Порахуйте скільки вікон на вашому поверсі, в будинку?

 

«Вивчаємо все живе…»

Розкажіть, скільки дорослих, дітей, тварин вам зустрілося по дорозі. Опишіть їх.

Вони веселі, сумні, старі, молоді, худенькі, великі…

Придумайте загадку про них.

Частіше задавайте питання:

«Хто це? Маленький, пухнастий, з вусами і нявкає….».

 

«Що буває…»

Почніть гру словами: «М’яким може бути хліб, а ще подушка, а ще м’яким може бути…» і почекайте, поки дитина придумає свій варіант.

Або так:

• Що буває круглим?
• Що буває гострим?
• Що буває рідким?
• Що буває довгим?
• Що буває пухнастим?
• Що буває твердим?
• Що буває квадратним?
• Що буває ароматним?

«Хто ким був чи що, чим було?»

Ким або чим раніше було курча (яйцем), кінь (лошам), жаба (пуголовком), метелик (гусеницею), черевики (шкірою), сорочка (тканиною), риба (ікринкою), шафа (дошкою), хліб (борошном), велосипед (залізом), светр (шерстю) і т. д.?

 

«Закінчи речення»

• Маринка не пішла сьогодні в школу, тому що… (захворіла).
• Я не хочу спати, тому що… (ще рано).
• Ми поїдемо завтра в ліс, якщо… (буде хороша погода).
• Мама пішла в магазин, щоб… (купити продукти).
• Кішка залізла на дерево, щоб… (врятуватися то собаки).

«Буває – не буває»

Запропонуйте дитині підтвердити правильність висловлювання словами «буває» або «не буває».

• Чашка смажиться на сковороді.
• Ведмідь спить у барлозі.
• Людина вище собаки.
• Горобець – це не птах і т. п.

Ця гра розвиває слухову увагу, яка необхідна кожній дитині для успішного навчання.

 

«Відгадай, що я бачу»

Запропонуйте дитині відгадати слово, яке ви задумали, користуючись словами-підказками:

• Високий, цегляний, багатоповерховий (будинок).
• Маленький, сіренький, вміє літати, цвірінькає (горобець).
• Гарна, колюча, приємно пахне, може бути різних кольорів (троянда).

«У магазині»

Разом із дитиною Ви опинилися в магазині, вибираєте продукти і питаєте: 

• «Я хочу зварити борщ. Що мені потрібно купити?» Дитині пропонується перерахувати продукти.
• «Ми з тобою купимо цукор. Куди ж нам вдома його покласти? Я забула, як називається посуд для цукру?» «Цукорниця» – відповідає дитина.
• «А в цьому відділі я купила груші, апельсини і лимон. Як це можна назвати одним словом?» «Фрукти» – каже син або донька.

«Порівняй»

• В магазині порівняйте дві чашки (за кольором, об’ємом, матеріалом).
• На вулиці порівняйте дві машини, два будинки, два дерева.

Що подобається більше? Чому? Поясни.

 

«Відгадай предмет за назвою його частин»

• Кузов, кабіна, колеса, кермо, фари, дверцята (вантажівка).
• Стовбур, гілки, сучки, листя, кора, коріння (дерево).
• Дно, кришка, стінки, ручки (каструля).
• Палуба, каюта, якір, корма, ніс (корабель).
• Під’їзд, поверх, сходи, квартири, горище (будинок).
• Крила, кабіна, хвіст, мотор (літак).
• Очі, чоло, ніс, рот, брови, щоки (обличчя).

«Чарівні окуляри»

Уявіть, що у вас є «чарівні окуляри» коли їх одягаєш, то все навколо стає (зеленим, синім і. т. д). Поглянь навколо і скажи якого кольору все стало. (Червоні чоботи, червоне дерево, червоний паркан, червона кішка…). Варіантів гри може бути багато.

 

«Хто що робить?»

Завдання дитини придумати якомога більше слів до слова (кіт, горобець, машина, дерево…). 

Кішка нявкає, біжить, стрибає, сичить…, 

машина їде, гуде, везе вантажі…і т. д.

 

«Ланцюжок слів»

Називати по черзі слова, що починаються на останній звук попереднього слова. Приклад: сова – апельсин – носок – кіт…

 

«З чого яке?»

Сік з яблук – яблучний, а з груш? Слив? Будинок з цегли – який? Книга з паперу, ковдра з вовни і т. д.

 

«Дивна історія»

У цій грі потрібно буде скласти розповідь про те, що ви побачите з дитиною по дорозі додому. Краще, якщо ви почнете цей розповідь самі, а дитина її продовжить. Не обмежуйте фантазію малюка, але стежте, щоб слова дитина вимовляв правильно.

 

 

Звичайно, дорогі наші мами і тата, це лише мала частина тих ігор, які ви можете запропонувати малюкові по дорозі в дитячий сад і додому. Але мені дуже хотілося, щоб вони допомогли вам стати ближче з вашим сином чи донькою і дали можливість отримувати задоволення від спілкування з ними.

Пам’ятайте, кожна дитина любить своїх батьків просто так, тільки за те, що вони її батьки, за те, що вони про нього піклуються і люблять його. Спільні ігри допоможуть вам стати ближче, а це дуже важливо. Грайте зі своїми дітьми і дружіть. Представлені ігри сприяють не тільки встановленню більш тісних відносин між вами і вашою дитиною, але так само спрямовані на розвиток пам’яті, уваги, мислення, сприйняття, уяви, мовлення вашої дитини. 

Грайте і не забувайте хвалити своїх дітей!

Логопедичні шифровки

Обстеження усного мовлення дітей логопед, як правило, проводить двічі на рік – в перші 2 тижні вересня і в останні 2 тижні травня. Після аналізу даних обстеження мовлення логопед визначає, чи є у дитини порушення мови і яке саме. Для батьків логопедичний висновок часто звучить як справжнє шифрування, набір незрозумілих слів або абревіатура. І ось тут перелякані мами, тата, а особливо бабусі хапаються за голову.

• Що з моєю дитиною?
• Чому вони не пишуть «по-людськи»?
• Куди з цим кошмаром бігти?

Без паніки! Насправді в логопедичних діагнозах немає нічого страшного, якщо знати, що ховається за таємничими буквами. Отже. Спробуємо розшифрувати все, що написав вчитель-логопед.

 

Найпоширеніші порушення у дошкільнят – це дислалія, алалія, дизартрія і заїкання (якщо розглядати виходячи з медичної класифікації). Але популярна і педагогічна класифікація: ФНМ, ФФНМ, ЗНМ.

ДИСЛАЛІЯ

Найпростіший мовний розлад, коли порушена лише вимова окремих звуків. Після занять з логопедом потрібні звуки стійко закріплюються в мові. Якщо після тривалого періоду занять бажаного результату добитися не виходить або результат не закріплюється, є сенс говорити про стерту дизартрію.

ДИЗАРТРІЯ

Порушення вимовної сторони мови, обумовлене паралічем м’язів мовного апарату. У дітей спостерігається нечітка, змазана мова, неначе «каша у роті». Діти-дизартрики відмовляються від грудного вигодовування і пізніше їх важко привчити до твердої їжі. Часто спостерігається підвищене слиновиділення, не пов’язане з появою зубів. Деякі діти з народження спостерігаються у невролога і мають неврологічну симптоматику.

Прогноз. При одночасному медикаментозному лікуванні і заняттях з вчителем-логопедом вдається добитися позитивної динаміки. Часто логопеди роботу з цією категорією дітей порівнюють з «малюнком на піску» – аж надто швидко дизартриками втрачаються уміння і навички, отримані на заняттях. Тому батькам таких діток слід завжди приділяти особливу увагу мовленню: треба обов’язково опанувати ази логопедичного масажу і інші «секрети» вчителя-логопеда, щоб підтримувати мовлення на належному на рівні.

АЛАЛІЯ

Повне або часткове недорозвинення мовлення у дітей при належному збереженні фізичному слуху, обумовлене ураженням мовних відділів головного мозку у внутріутробному або в ранньому періоді розвитку малюка. Розрізняють моторну алалію, коли дитині складно відтворювати мовні рухи, і сенсорну, при якій порушується розуміння мови. Діагноз «алалія» найчастіше ставлять триліткам, які до 3 років «мовчали» і «мукали».

Такі дітки потребують регулярної корекційної роботи з вчителем-логопедом з логопедом з розвитку усіх компонентів мовлення: розуміння мови, розвиток граматики, збагачення словника, звуковимова.

Прогноз. Може бути різний, виходячи з особливостей дитини, але позитивна динаміка простежується завжди.

ЗАЇКАННЯ

Порушення темпу, ритму і плавності усного мовлення, обумовлене судомним станом м’язів мовного апарату. Причиною заїкання бувають органічні ураження мозку, психологічна травма. Часто спостерігається в період інтенсивного розвитку мовлення від 2-х до 6 років, коли думки формуються швидше за можливість виразити її на рівні мовної моторики.

Прогноз. Важливо, щоб батьки стежили за емоційним оточенням і не квапили малюка закінчити свою думку, а допомагали її сформувати. Так заїкання може плавно і непомітно зникнути.

 

Якщо ж Вам зустрілися такі абревіатури, як ФФНМ або ЗНМ, також не впадайте у відчай – розшифруємо і їх.

ФФНМ – фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення.

Це порушення процесів формування вимовної системи (рідної) мови у дітей з різними мовними розладами внаслідок порушень сприйняття і вимови звуків. При належному збереженні фізичного слуху діти не можуть розрізнити або плутають близькі звуки. Наприклад, на прохання повторити ряд різних звуків або складів, дитина повторює усі звуки або склади як однакові (па-па-па замість па-ба-па). І, коли вчитель-логопед запитує, які звуки вона чує, дитина відповідає, що звуки однакові.

За процес розрізнення близьких звуків відповідає нефізичний, а фонемний слух (слух на фонеми). А він,внаслідок, ряду причин виявляється порушеним або не сформованим.

Основні прояви, що характеризують ФФНМ:

• недиференційована вимова пар або груп звуків, тобто один і той же звук може слугувати для дитини замінником двох або більше звуків. Наприклад, замість звуків [с], [ч], [ш] дитина вимовляє звук [сь] : «сюмка» замість «сумка», «сяська» замість «чашка», «сяпка» замість «шапка».
• Заміна одних звуків іншими, що мають простішу артикуляцію, тобто складні звуки замінюються простими. Наприклад, група шиплячих звуків може замінюватися свистячими: «сапка» замість «шапка», «лакета» замість «ракета».
• Змішування звуків, тобто нестійке вживання цілого ряду звуків в різних словах. Дитина в одних словах може вживати звуки правильно, а в інших замінювати їх близькими по артикуляції або акустичним ознакам. Наприклад, дитина вміє правильно вимовляти звуки [р], [л] і [с] ізольовано (тобто один звук, не в складі або слові), але в мовних висловлюваннях замість «руда корова» говорить «луда колова».

Окрім перерахованих особливостей вимови і фонемного сприйняття у дітей з ФФНМ спостерігаються: загальна змазаність висловлювань, нечітка дикція, деяка затримка у формуванні словника і граматичної будови мовлення (помилки у відмінкових закінченнях, вживанні прийменників, узгодженні прикметників та числівників з іменниками).

З дітками, що мають таке мовне порушенням вчитель-логопед в дитячому саду проводить корекційні заняття впродовж року (а то й довше).

ЗНМ – загальне недорозвинення мови

Як видно з назви, при цьому виді розладу страждають усі компоненти мовної системи, тобто звукової сторони (фонетики) – порушення звуковимови і фонемного сприйняття; смислової сторони (лексики, граматики) – бідний словник, мало узагальнень, синонімів, антонімів і так далі, помилки словозміни і словотворення, труднощі узгодження слів; недостатній розвиток зв’зного мовлення – уміння розповідати і переказувати.

Для дітей із ЗНМ є характерним:

• Більш пізній початок мовлення : перші слова з’являються до 3-4 років, фразове мовлення з двох слів до 5 років;
• Мовлення сповнене аграматизмів (неправильних форм і варіантів слів) і недостатньо фонетично оформлене;
• Експресивне мовлення відстає від імпресивного, тобто дитина, розуміючи звернене до неї мовлення, не може сама правильно озвучити свої думки;
• Мова дітей із ЗНМ малозрозуміла.

От і все, що приховують таємничі діагнози дитячого логопеда. Після діагностики логопед відбирає тих малюків, з ким проводитиме індивідуальні і /або групові заняття впродовж певного проміжку часу (залежно від мовного порушення).

Батькам, що розібралися в абревіатурах, можна спокійно заводити «Зошит для логопедичних занять» і приступати до спільної корекційної роботи з дефектологом. Адже, яке б логопедичне порушення не було у дитини, багато в чому ефективність його корекції залежить від бажання батьків покращити мовлення свого чада. Регулярність занять з логопедом обов’язково треба підкріплювати домашніми тренуваннями. Дорослі повинні щиро вірити в успіх дитини. Вчасно виправлена мовна патологія не виллється в соціальну проблему спілкування і помилки на письмі в школі.

Презентація  Мовлення дорослих